Десять Божих Заповідей

Десять Божих Заповідей


Так часто стоїмо на роздоріжжі і сумніваємось: праворуч, ліворуч, прямо... Куди нам? І, зазвичай, обираємо не той шлях, через власні примхи та спокуси. А зрозуміти свій помилковий напрям іноді вдається не так швидко.

Книга "10 Божих заповідей" вчить і маленьких, і старших дітей основам християнської віри: не обманюй, не кради, люби ближніх своїх... Автор гарною віршованою формою тлумачить нам значення кожної заповіді, багатогранно їх розмежовує.

У цій поезії і глибина, і тонкий ліризм, і співчуття до кожного
заблукалого серденька, і багато любові.
Любові, якої вчить нас Господь Бог.
Любові, яка лежить в основі усіх десяти Божих заповідей.
І любові, якої можна і треба вчитися.




- Хочеш щастя і здоров’я
І сім’ю прекрасну мати?
- Так! - Для цього треба, друже,
Бога завжди шанувати.

Бог усім добра бажає!
А тому Він дав закони,
Від гріха застерігає,
Що є щастю перепона.

Гріх - це є образа Бога,
Сльози це й важкі страждання,
Перекреслити він може
На рятунок сподівання.

Десять заповідей Божих
Вчать усіх, як треба жити,
Щоби все, що хочеш, мати,
Треба Господа любити.

Вивчи заповіді, друже,
Жить за ними намагайся,
Та якщо ти їх порушив,
Помолися і покайся.

Бог простить тебе, дитино!
З радістю прийме до Себе.
Та гріха тяжкого далі
Мусиш уникати. Треба!




Крім нашого Бога,
Богів більш немає!
Цього перша заповідь
Усіх нас навчає.

Не будь атеїстом
Ніколи й нізащо,
Молися щоденно,
Хіба ти ледащо?

Ти віри своєї,
Мій друже, тримайся,
І Бога ніколи — о ні! —
Не встидайся.

Якщо раптом маєш
Ти сумнів у вірі,
Не зможеш ти з Богом
Прожити у мирі.

Затям: те, що Бог
Сотворив - досконале!
Він хоче, щоб ми
Це завжди пам'ятали.



Боже ім’я не взивайте
Надаремно, любі діти,
Друга заповідь навчає,
Що не варто це робити.

Що не можна без пошани
Ім’я Бога вимовляти,
Що нікого і ніколи
Нам не можна проклинати.

Слів святих не говорити
В різних жартах й анекдотах,
Бо інакше будем мати
У душі своїй скорботу.

Тож шануймо ім’я Боже,
Говорім його в потребі,
Й будем мати Божу ласку
І дари прекрасні з неба.



Пам’ятаймо, любі діти,
День святий відсвяткувати.
У неділю і на свята
В церкві треба побувати.

Правлять там Богослужіння,
Сповідають, причащають,
Як боротися з гріхами,
Там священики навчають.

Тож ходіть до церкви, друзі,
І шануйте Божу службу,
Над усе цінуйте, любі,
Щиру Господеву дружбу.

У неділю не працюйте,
А подумайте про Бога,
Сьомий день відпочивати
Було прийнято у Нього.

Поважайте, діти, Бога,
Й завжди будете щасливі,
Й Бог вам, любі, подарує,
Довгождане дивне диво.



Заповідь четверта каже
Шанувати маму й тата,
Щоб жили ми добре й довго,
І щасливо, і багато.

Ніжний материнський погляд
І ласкавий голос тата
Всі проблеми й негаразди
Вмить поможуть розв’язати.

Бо для нас вони б зробили
Все! І навіть неможливе!
Щоби ми були здорові,
І усміхнені, й щасливі.

Бабцю й дідуся шануймо,
Є вони також батьками,
Й нам вони подарували
Наших рідних тата й маму.

Батько й мати - найрідніші,
Найдорожчі в світі люди!
Хай же з ними Божа ласка
І благословення буде!



П’ята заповідь говорить,
Що не можна убивати
Ні фізично, ні духовно.
Треба це запам’ятати.

Друже, не вбивай ніколи
Ні дорослих, ні дитину,
Бо тобі не мила буде
Жодна у житті година.

Всі погані звички також
Твоє тіло убивають,
Ображають Бога сильно
І хвороби викликають.

Тіло - храм Святого Духа!
Нищити його не можна!
А про нього дбати радо
Має всяк, людина кожна.

Не вбивай себе ніколи
Ані ділом, ні думками,
Не вбивай також нікого
Ти недобрими словами.



Не чинити перелюбу
Каже заповідь нам шоста.
Це здається дуже складно,
Та насправді - дуже просто.

В душу й тіло нам не варто
Допускати перелюбу,
Щоб не нищити дар Божий,
Таїнство чудове - шлюбу.

Шлюб - величний і священний!
Все, що Бог зробив - прекрасне!
Хоче Бог, щоб ми пізнали
Дар цей і це щастя вчасно.

А тому із цим не варто
Мої любі, поспішати,
Свої здібності й таланти
Спершу треба розвивати.

Якщо любиш Бога щиро
І себе ти поважаєш,
То Він дасть тобі людину,
На яку давно чекаєш.

Й будеш ти щасливо жити,
В серці бо любов панує.
Пам'ятай: Бог добре знає,
Кого кожен з нас вартує.



Сьома заповідь говорить,
Що не можна людям красти,
Бо від цього вчинку можна
Дуже сильно в гріх упасти.

Не твоє - то не бери це!
Бог дасть кожному, що треба
Як чуже ти будеш брати,
То навіки втратиш небо.

Час не можна красти, друзів,
А не тільки гроші й речі.
Не покаєшся, то біди
Упадуть на твої плечі.

Хочеш ти добра для себе
Й все, що ти хотів би, мати?
Треба заповідь цю, друже,
Добре-добре пам’ятати.



Восьма заповідь навчає,
Що неправду свідкувати
Нам на ближнього не можна.
Це завжди нам треба знати.

Пліткувати й обмовляти
Любі діточки, не можна!
Бо поваги заслужила
Будь-яка людина, кожна!

Чиїсь хиби виявляти,
Або без кінця судити,
Ображати своїх ближніх
І неправду говорити?!

Ні! Судити ми не можем
І не маємо ми права!
Язиком злим убивати -
Це є гріх, а не забава.

Спершу подивись на себе
І пильнуй свої учинки.
Бо ніхто не є безгрішний!
Пам’ятай про це, дитинко.



А до шостої подібна
Чимось заповідь дев’ята.
Каже, що не можна жінку
В ближнього свого забрати.

Та в житті буває всяке:
Люди можуть помилятись
Й на спокуси несвідомо
Чи й свідомо піддаватись.

А диявол дуже хоче
Нас у пастку заманити
Й шлюби - навіть найміцніші
Назавжди, навік розбити.

Діти, утікайте, любі,
Чимскоріш від всього злого.
Силу й витримку черпайте
У розмові з нашим Богом.

Жінку ближнього не можна
(Не твоя-бо!) пожадати
І чужого чоловіка
Теж не можна забирати.

Відкидайте всі спокуси
І прохайте допомоги
В нашого Отця із неба,
Мудрого, Святого Бога.



Заповідь десята чимось
Нам нагадує про сьому.
Діточки, не заздріть, любі,
Ви ніколи і нікому.

Ні, не можна пожадати
Вам того, що інший має.
Хай ніхто з вас у серденьку
Люту заздрість не ховає.

Хто як дбає, так і має!
Треба це запам’ятати
Й напади гріха тяжкого
Вперто - кожен день! - долати.

Кожен з вас таланти має!
А тому їх розвивайте
І за всі здобутки Бога
Ви щоденно прославляйте!



Бог є дуже милосердний!
Він карати нас не хоче.
Пильно дивляться у серце
Наше з вами Божі очі.

Він дає нам шанс спастися!
Він готовий все прощати!
Та якщо ми й далі будем
Господа ігнорувати.

Буде змушений Отець наш
Злодіяння покарати,
Бо не можна нам терпінням
Господевим зловживати.

Тож шануймо Декалог цей
І за ним завжди живімо!
Та й усякими гріхами
Боже серце не гнівімо!




Сторінку створено за матеріалами творів Тетяни Зінько та  Видавництва"Скриня".

Замовити та придбати книжку можна за:
e-mail: skrynyabook@gmail.com
Тел.: (032) 243-06-33
www.skrynyabook.com

Немає коментарів:

Дописати коментар